Ваше виборче право та його судовий захист

 Судовий захист виборчих прав є головною демократичною гарантією виборів.

Конституційні права людини оберігаються судами, що діють незалежно від виконавчої та законодавчої влади. Суд у суспільних відносинах завжди є захисником законних прав, в тому числі і політичних прав громадян, зокрема виборчих.

Однак, може трапитися так, що прізвище виборця випадково (через адміністративну або технічну помилку) випало зі списку виборців, або ж, навпаки, занесене більше одного разу. Такі помилки мають бути виправлені і саме в цьому полягає завдання суду.

У ширшому ж сенсі до захисту виборчих прав громадян належать усі випадки, в яких конкретні особи, політичні організації, партії або ЗМІ порушують виборче право: не допускають громадян до голосування, навмисне порушують правила виборчої кампанії, фальсифікують результати волевиявлення тощо. В цьому розумінні суд є кінцевою гарантією демократичного проведення виборів і того, щоб Закон був рівний для всіх, оскільки судовий захист виборчих прав є гарантією легітимності самих виборів.

Постановою ЦВК №619 від 25 грудня 2015 року призначено на неділю, 27 березня 2016 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів згідно з переліком, що додається.

З 6 лютого 2016 рокуоголошено початок виборчого процесу цих виборів.

В світлі наближення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів 27 березня 2016 року Житомирський апеляційний адміністративний суд має на меті довести до відома виборців інформацію, яка допоможе їм реалізувати своє виборче право. Відповідну інформацію пропонуємо у формі запитання-відповідь.

1. Як захистити своє виборче право у судовому порядку?

Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України справи, що пов'язані з виборчим процесом, розглядають адміністративні суди.

Для захисту порушених прав в судовому порядку до суду слід подати позовну заяву. У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2)   ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3)   ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4)   зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5)   у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

2.Як оскаржити рішення, дії, чи бездіяльність виборчих комісій?

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії).

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Рішення, дії чи бездіяльність інших виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

3.       Які строки оскарження рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій?

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду в цей же строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

4. Чи сплачується у такому випадку судовий збір?

Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

5. Які особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців?

Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах.

Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.

Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

У разі звернення із зазначеним позовом до суду з порушенням вищевказаного строку, позовна заява буде залишена без розгляду. Цікавтеся цим питанням завчасно.

6. Як оскаржити рішення, дії або бездіяльності органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств,
установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової
інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори і хто наділений таким правом?

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія, місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.

7. Які строки оскарження таких рішень, дій та бездіяльності?

Ці строки є такими ж як і строки оскарження рішень, дії та бездіяльності виборчих комісій.

8. Як оскаржити дії або бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії,
місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп
референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів
виборчого процесу?

Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії, місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія, місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою статті 175 КАС України, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

9. Які строки оскарження таких рішень, дій та бездіяльності?

Ці строки є такими ж як і строки оскарження рішень, дії та бездіяльності виборчих комісій.

10.Як працюватимуть адміністративні суди під час виборчого процесу?

Робота адміністративних судів Житомирського апеляційного округу (Рівненська та Житомирські області) під час виборчого процесу буде організована таким чином, щоб максимально забезпечити якісний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав учасників виборчого процесу в розумні строки на підставі неухильного та точного дотримання норм чинного законодавства України.    

З цією метою згідно наказу голови суду від 30.01.2016 на період виборчого процесу встановлено графік чергування суддів та працівників апарату Житомирського апеляційного адміністративного суду у неробочий час, святкові та вихідні дні (оприлюднено на веб-сайті суду 30.01.2016).

Інформація щодо графіку роботи інших судів під час виборчого процесу доступна на їх офіційних сайтах.

На наше переконання, чинне законодавство України дозволяє захистити свої права, тому робіть це своєчасно та у визначений законом спосіб!